тест история экономики

Важливими історичними віхами на шляху створення США були наступні:

а)постійне зростання протиріч між колонією та метрополією призвело до початку Війни за незалежність США у 1775 — 1783 роках, яка закінчилась перемогою колоністів і : іграла для США роль першої буржуазно-демократичної революції;

б)4 липня 1776р. на Континентальному Конгресіпредставниківвід

північноамериканських колоній була прийнята «Декларація незалежності», яка проголошувала суверенітет останніх і створення самостійної держави — США;

в)об’єднання колоній в одну державу закріпило створення єдиного внутрішнього аинку, що сприяло швидкому розвитку американської економіки;

г)всі відповіді є вірними.

Засновником ліберальної економічної теорії СІЛА є:

а)Джон Мейнард Кейнс;

б)Генрі Чарльз Kepi;

в)Мілтон Фрідмен;

г)Пол Самуельсон.

Економічна теорія Г.Ч. Кері:

а)побудована на поєднанні критично розглянутих економічних теорій попередників, особливо класиків, та власних економічних поглядів;

б)не сприймала Д. Рікардо та Т.Р. Мальтуса, системи яких він вважав песимістич іими і такими, що розпалюють соціальну ворожнечу;

в)входила у протиріччя з деякими думками А. Сміта — зокрема, заперечувала еорію вільної торгівлі, запропонувавши натомість доктрину протекціонізму;

г)немає жодної вірної відповіді.

Центральне місце в теоретичних побудовах Г.Ч. Кері займає:

а)трудова теорія вартості;

б)теорія «граничної корисності»;

в)теорія «гармонії інтересів»;

г)теорія «інтернаціоналізації».

За А. Смітом:

а)при визначенні міжнародної спеціалізації країни, тобто що робити і що продаїати за кордоном, варто вибирати ті товари, випуск яких в даній країні обходиться деше шіе за інших;

б)низькі ціни, а отже, і низькі витрати виробництва, забезпечуються природними чи набутими абсолютними перевагами в їхньому виготовленні; а якщо таких переваг немає, то їх треба створити для можливості одержувати вигоди від зовнішньої торгівлі;

в)будь-яка країна, а не тільки з абсолютними перевагами, може брати участь у зов пшній торгівлі із вигодою для себе:

г)навіть якщо держава не має абсолютних переваг, у неї завжди є порівняльні переваги, тобто щось, що вона робить краще й дешевше за інших.

ЗаД. Рікардо:

а)при визначенні міжнародної спеціалізації країни, тобто що робити і що продаї ати за кордоном, варто вибирати ті товари, випуск яких в даній країні обходиться деше шіе за інших;

б)низькі ціни, а отже, і низькі витрати виробництва, забезпечуються природними чи набутими абсолютними перевагами в їхньому виготовленні; а якщо таких переваг немає, то їх треба створити для можливості одержувати вигоди від зовнішньої торгівлі;

в)будь-яка країна, а не тільки з абсолютними перевагами, може брати участь у зовнішній торгівлі із вигодою для себе:

г)навіть якщо держава не має абсолютних переваг, у неї завжди є порівняльні переваги, тобто щось, що вона робить краще й дешевше за інших.

Митна реформа у Пруссії у другому десятилітті XIX сторіччя:

а)була проведена у 1818 році, коли Пруссія створила власне торгове об’єднання, ліквідувавши внутрішні митні кордони і скасувавши всі митні податки, які перешксджали вільному ввезенню сировини;

б)не поліпшила стану німецької економіки в цілому;

в)створила умови для вільного економічного розвитку всіх німецьких держав;

г)всі відповіді є вірними.

Німецький економіст Фрідріх Ліст (1789 — 1846):

а)критикував класичну політичну економію як «космополітичну теорію», що розглядає індивідуальний інтерес кожної особи як основу розвитку суспільства, а саме суспілі ство — як загальносвітову спільноту людей:

б)за основний метод дослідження бере «повчання історії», тобто історичні порівняння, історичний метод, які він використовує для визначення тієї стадії розвитку нації, яка найбільшою мірою сприятиме її згуртуванню, силі і стійкості;

в)у своєму дослідженні звертав увагу на факти більше, ніж на теоретичний аналіз;

г)вважав, що аграрно-мануфактурно-комерційний період розвитку — це ідеаі, для досягнення якого потрібні особливі умови, які мають не всі народи;

д)всі відповіді є вірними.

До складу засновників історичної школи входять:

а)Вільгельм Рошер;

б)Бруно Гільдебранд;

в)Карл Кніс;

г)Фрідріх Ліст;

д)Карл Маркс.

10.Основна ідея маржиналізму — це:

а)дослідження граничних економічних величин як взаємозв’язаних явищ економічної системи на рівні фірми, галузі (мікроекономіка) та національної економіки (макроекономіка);

б)аналіз економіки й економічної поведінки з погляду всіх історичних аспектів людського життя: історії розвитку культури, науки, мистецтв, індустрії, релігії, моралі, державних інституцій і т.д.;

в)немає жодної вірної відповіді.

Головними принципами маржиналізму є:

а)ідеологічна нейтральність аналізу;

б)провідною стає проблема раціонального розподілу обмежених ресурсів;

в)методологічний індивідуалізм, тобто пояснення економічних явищ поведінкою о* ремих індивідів;

г)математизація;

д)всі відповіді є вірними.

Інституціоналізм:

а) вирішальну роль у суспільному розвитку надає позаекономічним факторам — соціальним інститутам: держава, конкуренція, монополія, звичаї і т.і

б)передбачає аналіз економічних проблем у контексті з іншими соціальними, політичними, етичними, правовими тощо;

в)головною метою економічної теорії вважає пошук найкращих форм комбінації рідких, обмежених ресурсів з метою задоволення необмежених потреб людини;

г)є наукою про продуктивні сили і виробничі відносини.

Альфред Маршалл:

а)є засновником нового напряму економічної теорії — неокласичного;

б)намагався розробити універсальну економічну концепцію, об’єднавши різні економічні теорії;

в)запропонував замість поняття «політична економія» поняття «економіко»;

г)є автором трудової теорії вартості.

До основних тенденцій господарського розвитку Франції наприкінці XIX — п >чатку XX сг. можна віднести такі:

а)у світі за рівнем промислового розвитку Франція займала четверте місце — після Англії, США та Німеччини;

б)важливою причиною уповільнення темпів економічного розвитку Франції була традиційна структура її промисловості;

в)досить інтенсивно у Франції формується фінансовий капітал, але для отримання зищих прибутків, французькі банкіри все в більших масштабах вивозять капітал за межі країни, переважно у вигляді позичок, під високий банківський відсоток;

г)будучи третьою колоніальною державою світу, Франція використовувала свої юлонії як сировинні бази та ринки збуту.

У період безпосередньої підготовки реформи 1861 року, коли це питати було вирішене остаточно, на території України, що входила до складу Російської імперії:

а)консерватори вимагали безземельного звільнення селян і високих викупних платежів;

б)дворянські ліберали виступали за збереження поділу землі між поміщиками і селінами, за збереження монополії поміщицького господарства;

в)буржуазні ліберали домагались створення умов для капіталістичного агр ірного розвитку, головною перешкодою на шляху якого була особиста залежність селян;

г)демократи були прихильниками революційного зламу феодально-кріпосницьких відносин, ліквідації поміщицького землеволодіння;

д)всі відповіді є вірними.

Основна увага різних шкіл української економічної думки пореформеного періоду 60 — 70 — тих років XIX ст. була зосереджена на питаннях:

а)«прусського» чи «американського» типів капіталістичного розвитку в аграрному секторі;

б)ринкового розвитку, зокрема перспектив народногосподарської еволюції долі капіталізму в країні;

в)подолання відставання в соціально-економічному розвиткові від західних держав:

г)індустріалізації виробництва;

д)немає жодної вірної відповіді.

М.І. Туган-Барановський:

а)розробив теорію цінності на засадах психологічної школи і визначив цінність як «корисність»;

б)обстоюючи шлях капіталістичного розвитку як необхідний і природний, крит ікував соціалістів за те, що вони засуджували існуючий порядок і вбачали свій ідеал у «вигаданих формах суспільного устрою»;

в)першим сформулював основний закон інвестиційної теорії циклів, відповідно де якого фази промислового циклу визначаються активністю інвестування;

г)доводив, що попит на товари створюється самим виробництвом і жодних зовнішніх меж для розширеного відтворення, крім браку продуктивних сил, не існує.

М. Бунге:

а)розробив теорію цінності на засадах психологічної школи і визначив цінніш» як «корисність»;

б)обстоюючи шлях капіталістичного розвитку як необхідний і природний, критікував соціалістів за те, що вони засуджували існуючий порядок і вбачали свій ідеал у «вигаданих формах суспільного устрою»;

в)першим сформулював основний закон інвестиційної теорії циклів, відповідно де якого фази промислового циклу визначаються активністю інвестування;

г)доводив, що попит на товари створюється самим виробництвом і жодних зовнішніх меж для розширеного відтворення, крім браку продуктивних сил, не існує.

На межі XIX — XX ст. вплив монополізму на процеси ціноутворення аналізугався в працях таких вітчизняних (українських) вчених:

а)Л.В. Федорович;

б)М.В. Бернацький;

в)М. Д. Кондратьєв;

г)М.І. Туган-Барановський;

д)В.Я. Желєзнов;

е)Д.І. ГІіхно; є) П.І. Фомін.

Англійський ліберальний економіст Дж. А. Гобсон:

а)вважається засновником економічної інтерпретації імперіалізму;

б)у 1902 році довів, що в основі новітніх тенденцій розвитку суспільства лежать фінансові інтереси класу капіталістів, що є «керуючим імперського двигуна»;

в)був упевнений, що імперіалізм можна перемогти за допомогою соціалістичної революції;

г)був упевнений, що імперіалізм можна перемогти за допомогою суспільних рефолм, які б обмежували доходи олігархічних кіл, що є безпосередньо пов’язант ми з імперіалістичною політикою;

д)був упевнений, що імперіалізм можна перемогти за допомогою перерозподілу доходів у такий спосіб, щоб стимулювати споживання національної продукції широкими верствами населення.

Дж. М. Кейнс у праці «Економічні наслідки Версальського договору» писав, що:

а)прийняті рішення не залишають надії на відновлення мирного господарства адже репарації з Німеччини нечувано великі;

б)пропонував надати американські позики Німеччині, бо вважав, що лише в такому разі Німеччина зможе виплачувати помірТіі репарації;

в)всі відповіді є вірними.

«Велика депресія» 1929- 1933 років:

а)зумовлена диспропорцією між темпами зростання прибутків підприємств і виробництва — прибутки збільшувалися вдвічі швидше;

б)зумовлена тим, що приріст виробництва не супроводжувався відповідним знил енням цін на товари і зростанням заробітної палати;

в)зумовлена відставанням купівельного попиту від зростання обсягів виро Зленої продукції;

г)поставила під сумнів справедливість класичного аналізу ринкової економ ки як гармонійної саморегульованої системи, що врівноважує попит і пропозицію на всіх можливих ринках.

Ф. Рузвельт в рамках політики «Нового курсу»:

а)активізував роль держави, включив її до процесів регулювання економічного жиг я;

б)оголосив «загальні банківські канікули» — у відповідь на банківську кризу;

в)ввів у дію закон про відновлення національної промисловості;

г)впровадив закон про регулювання сільського господарства;

Д) всі відповіді є вірними.

Дж. М. Кейнс після кризи 1929 — 1933 років:

а)пориває з ідеями «вільної торгівлі»;

б)чітко формулює новий напрям економічної теорії державного регулювання еконо ліки;

в)закладає основи макроекономічного аналізу;

г)доводить актуальність і ефективність механізму автоматичного зрівнювання попиту та пропозиції.

Економічна криза 1929 — 1933 років:

а)далася взнаки на господарському житті Німеччини через «прив’язку» її економіки до іноземних кредитів зі США, Великобританії, Франції;

б)погіршила економічне становище Німеччини — кількість безробітних сягнула млн. осіб;

в)дала змогу суттєво поліпшити загальний стан народного господарства Франції;

г)дала змогу суттєво поліпшити загальний стан народного господарства України.

Велика Британія в боротьбі з наслідками «Великої депресії» проводила політику

а)виправлення дисбалансу бюджету;

б)поліпшення становища у внутрішній і зовнішній торгівлі;

в)порятунку промисловості, фермерських господарств, проведення реформ у соціальній сфері.

Особливостями німецького неолібералізму є наступне:

а)він не обмежується методологією неокласиків, а застосовує також інституціональні підходи, розроблені ще історичною школою;

б)він поєднує неокласичні ідеї саморегулювання економіки з ідеями сильної держази, що виконує інституціональні, організаторські та виховні функції, і має на меті с зідомо створити сильну конкурентну економіку, спираючись на особливий менталітет нації, здатної до самоорганізації і самопожертви;

в)немає жодної вірної відповіді.

У розв’язанні проблем репарацій Німеччини ініціативу перебрали на себе СШ.А. Було розроблено:

а)план Дауеса, що передбачав значні пом’якшення репараційних виплат, жорсткий контроль за джерелами репараційних платежів, а також іноземні інвестиції у промисловість Німеччини;

б)план Юнга, за умовами якого обсяг репарацій знижувався до 114 млрд. м ірок з терміном виплат упродовж 37 років, а єдиними джерелами платежів визна іалися державний бюджет і доходи залізниць;

в)немає жодної вірної відповіді.

)зумовлена відставанням купівельного попиту від зростання обсягів виро Зленої продукції;

г)поставила під сумнів справедливість класичного аналізу ринкової економ ки як гармонійної саморегульованої системи, що врівноважує попит і пропозицію на всіх можливих ринках.

Ф. Рузвельт в рамках політики «Нового курсу»:

а)активізував роль держави, включив її до процесів регулювання економічного жиг я;

б)оголосив «загальні банківські канікули» — у відповідь на банківську кризу;

в)ввів у дію закон про відновлення національної промисловості;

г)впровадив закон про регулювання сільського господарства;

Д) всі відповіді є вірними.

Дж. М. Кейнс після кризи 1929 — 1933 років:

а)пориває з ідеями «вільної торгівлі»;

б)чітко формулює новий напрям економічної теорії державного регулювання еконо ліки;

в)закладає основи макроекономічного аналізу;

г)доводить актуальність і ефективність механізму автоматичного зрівнювання попиту та пропозиції.

Економічна криза 1929 — 1933 років:

а)далася взнаки на господарському житті Німеччини через «прив’язку» її економіки до іноземних кредитів зі США, Великобританії, Франції;

б)погіршила економічне становище Німеччини — кількість безробітних сягнула млн. осіб;

в)дала змогу суттєво поліпшити загальний стан народного господарства Франції;

г)дала змогу суттєво поліпшити загальний стан народного господарства України.

Велика Британія в боротьбі з наслідками «Великої депресії» проводила політику

а)виправлення дисбалансу бюджету;

б)поліпшення становища у внутрішній і зовнішній торгівлі;

в)порятунку промисловості, фермерських господарств, проведення реформ у соціальній сфері.

Особливостями німецького неолібералізму є наступне:

а)він не обмежується методологією неокласиків, а застосовує також інституціональні підходи, розроблені ще історичною школою;

б)він поєднує неокласичні ідеї саморегулювання економіки з ідеями сильної держази, що виконує інституціональні, організаторські та виховні функції, і має на меті с зідомо створити сильну конкурентну економіку, спираючись на особливий менталітет нації, здатної до самоорганізації і самопожертви;

в)немає жодної вірної відповіді.

У розв’язанні проблем репарацій Німеччини ініціативу перебрали на себе СШ.А. Було розроблено:

а)план Дауеса, що передбачав значні пом’якшення репараційних виплат, жорсткий контроль за джерелами репараційних платежів, а також іноземні інвестиції у промисловість Німеччини;

б)план Юнга, за умовами якого обсяг репарацій знижувався до 114 млрд. м ірок з терміном виплат упродовж 37 років, а єдиними джерелами платежів визна іалися державний бюджет і доходи залізниць;

в)немає жодної вірної відповіді.

Дж. Робінсон у праці «Економічна теорія недосконалої конкуренції»:

а)спростувала існування вільної (досконалої) конкуренції як механізму, що забезпечує економічну рівновагу;

б)одним із найважливіших питань ринкової політики монополістичних компаній вважала можливість використання ціни як інструменту впливу на попит і регулювання збуту шляхом «дискримінації в цінах», тобто сегментування ринку з огляду на різну еластичність попиту за ціною в різних категоріях споживачів;

в)всі відповіді є вірними.

В період 50 — 70 років XX ст.:

а)у світовому господарстві відбулася низка фундаментальних зрушень, які першою чергою позначилися на структурних конструкціях економічних систем націошільних економік провідних країн світу;

б)активна діяльність західних держав відіграла вирішальну роль у стимулюванні НТП і забезпеченні сприятливого інституціонального середовища;

в)підґрунтя для усвідомлення державою власної ролі як локомотиву НТП заклали провідні вчені — прихильники передусім інституціонального напряму, зокрема американські економісти Болт, Вірмен, Ростоу;

г)немає жодної вірної відповіді.

Реалізація плану Маршалла мала такі наслідки:

а)новий імпульс отримали промислова реконструкція країн та поновлення транспортної інфраструктури Західної Європи;

б)створено умови для модернізації індустріального й сільськогосподарського обладнання, що позитивно позначилося на продуктивних силах національних економік Зіхідної Європи;

в)на стабільний рівень було виведено темпи виробництва продукції, полегшилися внутрішньо європейські розрахунки та розрахунки за боргами країн Західної Європг;

г)всі відповіді є вірними.

Концепція Форда -Тейлора-Друкера:

а)є концепцією промислового перевороту;

б)пояснює характер розвитку масових ринків у розвинених національних екон гміках повоєнного часу за рахунок таких чинників: розширення зайнятості в працемістких поточно-конвеєрних процесах галузей масового виробництва з високими заробітками працівників; розширення споживчого кредиту сім’ям зі зростаючими потребами в т шарах тривалого користування;

в)всі відповіді є вірними.

Дослідник економіко-інтеграційних процесів Дж. Вайнер у праці «Питання про митні союзи» наголошував, що:

а)розширення торгівлі підвищує добробут країни тією мірою, якою внутрішнє виробництво заміщується імпортом з країн-партнерів, що знижує витрати;

б)відносно більш дешевий імпорт стає можливим завдяки скасуванню митних тарш )ів;

в)немає жодної вірної відповіді.

Дж. Мід наголошував, що:

а)зрушення в потоках інвестицій у межах однієї країни та всього міжнародного ринку капіталів мають певні відмінності: якщо в першому випадку відбувається розподіл капіталу країни між галузями її господарства, то в другому спостерігається міжнародний перерозподіл (аллокація) капіталу;

б)ефектзростаннядобробутувід створеннямитного союзумаєзалежаї ивід



Страницы: Первая | 1 | 2 | 3 | Вперед → | Последняя | Весь текст


Предыдущий:

Следующий: