шпора пол. эконом.

20.Підприємство як суб’єкт економічної системи.

Підприємство – основна ланка народного господарства, яка забезпечує виробництво переважної маси товарів і послуг здійснює науково-дослідну і комерційну діяльність з метою привласнення доходу (прибутку). Як первинна ланка нородного господарства, підприємство зосереджує певну сукупність продуктивних сил (засобів праці, працівників, землі, сировини та ін.). відносини власності функціонують з приводу привласнення сконцентрованих на підприємстві об’єктів власності та розподілу створенного працівниками необхідного і додаткового продукту. Суб’єкти відносин власності – саме підприємство як юридична особа, його працівники.

На підприємстві відбувається одиничний поділ праці.

Підприємства –це другий компонент приватного сектору змішаної економічної системи.

Підприємство –це заклад у вигляді заводу, фабрики, майстерні, пекарні, млина, що виконує декілька специфічних функцій щодо виробництва та розподілу товарів та послуг.

Фірма – це організація, котра володіє та веде господарську діяльність на підприємствах. Часто фірми володіють і керують декількома підприємствами. Ті фірми, які включають в себе багато підприємств, можуть бути об’єднаннями “горизонтального” та “вертикального” типу, або “конгломератами”, які охоплюють собою підприємства різних галузей народного господарства та оперують на різних ринках.

В економічній теорії сукупність торгово-промислових підприємств, від потужних корпорацій-гігінтів до спеціалізованих магазинів та бакалійних крамниць, класифікують, за трьома основними правовими формами:

-одноосібне володіння – це така форма організації бізнесу, коли один власник приймає одноосібні рішення і несе персональну відповідальність за результат своєї діяльності;

-партнерство – природне продовження одноосібного господарства, це така форма організації підприємництва, коли декілька підприємців спільно приймають рішення і несуть колективну відповідальність;

-корпорація – це правова форма бізнесу на основі акціонерної власності, що характеризується широким масштабом операцій та великими розмірами. Це найбільш ефективна форма організації підприємницької діяльності щодо залучення грошового капіталу – через продаж акцій.

Сукупність взаємопов’язаних підприємств, кінцевий продукт діяльності яких вдовольняє певну сферу споживчіх інтересів домогосподарств та держави, визначається як галузь національного господарства. На сучасному етапі нараховується понад 400 таких галузей, зокрема: промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля, освіта, охорона здоров’я тощо.

Ме́неджмент (українською — управління) — це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань. Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності.

Основні види управління (менеджменту) у людському суспільстві:

Виробничий менеджмент (управління виробництвом)

Фінансовий менеджмент (управління фінансами)

Інноваційний менеджмент (управління розвитком і розробками)

Адміністративний менеджмент

Основні функції менеджменту

Планування, Організація, Мотивація, Контроль.

Стратегія маркетингу — основний спосіб досягнення маркетингових цілей, формуючи та конкретизуючи відповідну структуру комплексу маркетингу. Стратегія маркетингу показує з яким продуктом, на які ринки, з яким обсягом продукції необхідно виходити для досягнення поставлених цілей.

Маркетинговий менеджмент — це процес, основними складовими якого є аналіз, планування, реалізація планів та контроль за здійсненням заходів, спрямованих на встановлення, зміцнення і підтримання взаємовигідних обмінів з цільовими ринками для досягнення цілей підприємства (отримання прибутку, збільшення обсягів збуту, збільшення частки ринку тощо).

Маркетинг — це система заходів, що передбачає пошук, втілення та контроль рішень щодо комплексу маркетингу (продукт, ціна, розповсюдження, просування) з метою задоволення потреб і очікувань споживачів, зусилля та дії якої спрямовані на досягнення цілей та виконання місії підприємства на ринку.

Узагальнюючи вищезазначене, можна сказати, що маркетинг охоплює:

— визначення потреб і запитів покупців;

— розробку та пропозицію на ринок товарів і/або послуг, які здатні задовольнити потреби покупця;

— встановлення цін, які прийняті для покупців і забезпечують достатній прибуток продавцю;

— вибір найбільш вигідних і зручних шляхів доведення товарів до споживачів;

— обґрунтування та використання методів і засобів активної дії на ринок з метою формування попиту та стимулювання збуту.

Користь від маркетингу отримують:

— організації (підприємства) — через отримувані прибутки;

— споживачі — через потрібні товари чи послуги;

— суспільство — через більший обсяг продажу, що збільшує надходження до бюджету за рахунок податків; надходження використовуються для поліпшення інфраструктури, що, у свою чергу, сприяє підвищенню рівня життя.

Функції маркетингу

Діючи в умовах реалізації підприємницьких ініціатив і реалізації місії підприємства на ринку, маркетинг задіяний у виконанні функцій, які умовно можна поділити на чотири групи:

1. Аналітичні функції: — аналіз оточуючого середовища; — дослідження ринку та його структури; — дослідження споживачів та їхніх потреб; — вивчення товарів та товарної структури; — аналіз внутрішнього середовища підприємства та його можливостей.

2. Виробничі функції: — розробка нових товарів та організація їх виробництва; — розробка нових технологій;— забезпечення конкурентоспроможності товарів;— організація матеріально-технічного постачання.

3. Збутові функції:— організація системи формування попиту та стимулювання збуту;— розробка збутової політики та організація збуту;— організація системи комунікації підприємства;— проведення цілеспрямованої товарної політики;— проведення цілеспрямованої цінової політики.

4. Управлінські функції:— розробка цілей підприємства;— розробка стратегії й тактики маркетингу;— організація стратегічного та оперативного планування;— інформаційне забезпечення управління;— організація контролю маркетингу.

Цілі маркетингу

Цілями маркетингу в економічній системі є:

— досягнення як найвищого рівня споживання, що, своєю чергою, створює умови для максимального зростання виробництва, а отже, і макроекономічних показників;

— досягнення максимального споживчого задоволення, а не просто максимального рівня споживання;

— надання максимально широкого вибору товарів і послуг;

— підвищення рівня якості життя.

Цілями маркетингу конкретного підприємства є:

— задоволення потреб (вимог) споживачів;

— досягнення переваг над конкурентами;

— завоювання запланованої частки ринку;

— забезпечення зростання продажу товарів і послуг;

— досягнення запланованого прибутку або забезпечення рентабельної діяльності.

Предыдущий:

Следующий: