Эконом предприятие


Загальна

частина

ДП. ТВ-12 С-01-05 ПЗ

Ізм

Лист

докум

Підп.

Дата

Розроб.

Загальна частина

Лит.

Лист

Листов

Перев.

1

ДНУ, ФТФ

Н. контр.

Затв.

Инв. № подл.

Подп. и дата

Взам. инв. №

Инв. № дубл.

Подп. и дата

1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Технічна характеристика об’єкту виробництва

Деталь «Напрямна», призначена для заправки паливом в третьому ступені ракети . Працює у вузлі клапану. В процесі роботі деталь «Напрямна» сприяє вібро — навантаження. Працює в гелево- повітряному середовищі.

Деталь має конструкцію типу циліндр, довжина деталі 61 мм найбільший 30мм, розмір різьби M33, матеріалом заготовки є сталь 12Х18Н10Т-ВД,яка важко оброблюється на металообробному обладнанні. Поверхні деталі «Напрямна» мають високу точність: 26f9 6f9 30f9 . На підставі цих тверджень деталь є середньої складності виконання.

Технічні вимоги такі :

1. Термообробка.

2.Інші технічні вимоги по 94.70004.0000.0000.00.8 ТУ.

1.2 Властивості матеріалу деталі «Напрямна»

Деталь «напрямна» виготовлюється зі сталь 12Х18Н10Т-ВД

Фізико-механічні властивості і хімічний склад сталі 12Х18Н10Т-ВД представлені в таблицях 1.1 , 1.2.

Таблиця 1.1-Механічні властивості сталі 12Х18Н10Т-ВД

Термообробка

Перетин, мм

МПа

Па

%

Ψ, %

Прутки. Закалка 1020-1100 ° С, повітря, масло або вода.

60 

196 

510 

40 

55 

Механічні властивості:- Межа короткочасної міцності; - Межа пропорційності (межа текучості для залишкової деформації);- Відносне подовження при розриві;

Ψ – Відносне звуження;

Таблиця 1.2 — Хімічний склад сталі 12Х18Н10Т-ВД

Хімічний елемент

%

Кремній (Si), не більш

0.8

Мідь (Cu), не більш

0.30

Марганець( Mn), не більш

2.0

Нікель (Ni)

9.0-11.0

Титан (Ti)

0.6-0.8

Фосфор (Р), не більш

0.035

Хром (Cr)

17.0-19.0

Сірка (S), не більш

0.020

1.2 Розрахунок виробничої програми

Виробнича програма включає в себе відомості про номенклатуру виробів ,їх кількість запасних деталей.

На підставі загальної виробничої програми випуску складається подетальна програма , указується найменування, кількість , вага заготівки і деталей, які підлягають виготовленню і обробці . При складанні подетальних програм до загальної кількості деталей ,визначених виробничою програмою, додаються запасні деталі

Виробница програма випуску може бути задана у вигляді одного найменування. В цьому випадку програма запуску визначається по формулі:

Пз=Пв*(1+ /100) (1.1)

Пв- річна програма випуску виробів

— коефіцієнт, що враховує можливі технологічні втрати в процесі

виробництва на наладку устаткування ,проведення випробувань і досліджень, також можливий брак , =1-3%.

Програма випуску задається у вигляді номенклатури з 5деталей (А1,А2,А3…А5), що щомісячно випускається в перебігу року, з річним випуском Пі шт. Для цієї номенклатури деталей має бути вказаний типовий представник (А1), яка має коефіцієнт складності (К=1) інші деталі мають коефіцієнт менший за одиницю. На підставі початкових даних визначаємо виробничу програму

Пзі= Пві*(1+ /100) (1.2)

Ппрі=Пзі*Кі

Ппрі= приведена програма

Кі – коефіцієнт трудомісткості .

Програма запуску для деталі А:

(шт/рік).

Приведена програма необхідна для визначення потрібної кількості обладнання, вона визначається за формулою:

ПпрізіКі, шт/рік,

(1.3)

де Кі – коефіцієнт трудомісткості.

Приведена програма для деталі А:

6120*1=6120 (шт/рік).

Сумарна приведена програма випуску:

Ппр= Ппрі, шт/рік

(1.4)

Ппрі=6120+5202+4080+7268+7344 = 30014 (шт/рік).

Програма випуску для інших деталей номенклатури розраховується аналогічно, результати занесені в таблицю 1.3

Таблиця 1.3

Номенклатура виробів

Програма випуску Пві

Коефіцієнт складності Кі

Программа запуска Пзі

Ппрі

А1 (Напрямна)

6000

1

6120

6120

А2 (Корпус)

6000

0,85

6120

5202

А3 (Корпус)

5000

0,8

5100

4080

А4 (Корпус опора)

7500

0,95

7650

7268

А5(Кришка)

8000

0,9

8160

7344

30014

1.3 Визначення фонду часу роботи обладнання

1.3.1 Визначення фондів часу роботи обладнання

Фонд часу визначається за формулою

Fд.о= (365-B-П)*8,2-Пр*1)*m*Kp

365 – число днів у році

В – вихідні дні — 104дн

П – святкові дні -10дн

Пр — передсвяткові дні -10дн

m- кількість змін роботи обладнання -2

Kp- коефіціент простою обладнання в ремонт

Якщо верстати вище 30-й категорії ,то Kp=0,94%

Таким чином, дійсний фонд часу роботи обладнання = 3867(год).

Дійсний фонд часу роботи обладнання:

Fдо = Fном*m*Kp,, годин

(1.5)

де m – число змін роботи обладнання, m = 2;

Кр – коефіцієнт простою обладнання в ремонті, Кр=0,95 для верстатів вищих за 30 категорію складності.

Fдо =1986*2*0,95 = 3773 (годин).

1 3.2Вибір типу виробництва

Відповідно ГОСТ 3.1108 — 84 тип виробництва визначається в залежності від значення коефіцієнта закріплення операції:

(1.6),

де О — кількість всіх технологічних операцій, які виконуються упродовж визначеного часу;

Р — кількість робочих місць за якими закріплені операції.

Кзо може бути:

Кзо < 1 - масове виробництво,

Кзо від 1 до 10 — багатосерійне виробництво,

Кзо від 10 до 20 — середньо-серійне виробництво,

Кзо від 20 до 40 — дрібносерійне виробництво,

Кзо > 40 — одиничне виробництво.

Так як, на кожному робочому місці при переході від одної технологічної операції до іншої потрібна переналадка, то Кзо фактично означає кількість переналадок, які потрібно виконати у ході місяця. Так як, перед початком розробки технологічного процесу, для виконання заданої програми випуску ще не відома кількість операцій і обладнання, то необхідно для їх виконання визначити Кзо попередньо за формулою:

(1.7) , де

Р’ — умовно прийнята кількість робочих місць;

О’ — число усіх технологічних операцій за технологічним процесом, які підлягають виконанню упродовж місяця, при умові, що кожне із n найменувань деталей, має одне й те саме число q технологічних операцій.

У даній формулі, треба прийняти умовно, що кожна із я технологічних операцій виконується для даної номенклатури деталей n штук на одному робочому місці.

Підставивши значення О’=q*n та Р’=q*1 у формулу (1.7), отримаємо

К’зо=n (1.8)

У зв’язку з тим, що невідома кількість операцій та робочих місць, визначимо Кзо попередньо за формулою (1.9), при умові, що номенклатура деталей n =5, оскільки маємо А1, А2, А3, А4, А5,

Підставивши отримаємо, що К’зо=5. Це припущення правомірне, оскільки розглядаються однотипні деталі. Після розробки технологічного процесу для типової деталі та визначення необхідної кількості обладнання Р, значення Кзо визначаються за формулою (1.8).

(1.9)

Кількість робочих місць Р, визначається з урахуванням виконання ряду операцій на сполучених робочих місцях. Наприклад, один робітник може обслуговувати два робочих місця. Кількість Р повинно бути цілим числом.

Дане значення К’зо відповідає крупносерійному виробництву. В залежності від об’єму випуску, розміру виробничої програми, характеру продукції, що випускається, а також від технічних і економічних умов виконання виробничого процесу, в машинобудуванні розрізняють три типи виробництва. Це: одиничне, серійне, масове. Випуск деталі типу «Напрямна» здійснюється у серійному виробництві.

Серійне виробництво — це таке виробництво, при якому виготовлення виробів здійснюється партіями або серіями, які складаються із однойменних, однотипних за конструкцією і однакових за розміром виробів, що запускаються у виробництво. Поняття партія відноситься до кількості деталей, які виготовляються. А поняття серія відноситься до виробів, що одночасно запускаються до складання.

Серійне виробництво багато номенклатурне, його характерна ознака, та, що на більшості робочих місць виконується по декілька операцій, які періодично повторюються. В залежності від кількості виробів у серії, складності, трудомісткості, а також від повторюваності упродовж року, розрізняють дрібносерійне, середньосерійне, багатосерійне виробництва.

Технологічний процес у серійному виробництві переважно диференційний, тобто розділений на окремі операції, що закріпляються за окремим робочим місцем.

Обладнання і оснащення у серійному виробництві може бути різноманітних видів: універсальне, спеціальне, автоматизоване. Проте, у кожному конкретному випадку, при виборі та використанні спеціального верстату, розробці та виготовленні дорого пристосуваннь або інструменту, необхідно провести техніко-економічне обґрунтовування з економічної точки зору. Якщо ефект нормальний, то можна використовувати спеціальний інструмент.

Серійне виробництво більш економічне у порівнянні з одиничним, так як у ньому використовується високопродуктивне обладнання, краща спеціалізація робітників, підвищена продуктивність праці, зменшена собівартість виробництва продукції.

1.3 Розрахунок партії деталей

У серійному виробництві виробництво ведеться партіями.

Виробнича партія – група заготовок одного найменування, типорозміру, що запускаються в обробку одночасно або протягом певного інтервалу часу.

Розрахунок партії деталей для серійного виробництва виконується по уніфікованій формулі:

, шт

(1.10)

де Ппр – річна програма випуску виробів разом із запасними;

F – кількість робочих днів в році, умовно приймають, що число робочих днів в місяці 20. За рік – F=240 днів; а – кількість днів, на які необхідно мати запас деталей на складі для забезпечення безперебійної роботи в місяць.

Залежно від трудомісткості і складності, а = 1, 2, 5, 10, 20. При кількості запусків виробництва w =335, число днів а=5, 10. Приймаємо а=10.

Тоді партія деталей буде дорівнювати

(шт)

Розрахована величина партії корегується з урахуванням можливості виконання її за одну або дві зміни, щоб закінчення обробки (виготовлення) деталей номенклатури не закінчувалося серед зміни.

Після визначення величини партії деталей в умовах великосерійного виробництва доцільно визначити такт випуску. Визначення такту випуску для умов великосерійного виробництва викликане тим, що великосерійне виробництво близьке до масового виробництва і організаційні форми виконання робіт у великосерійному виробництві такі, як і в масовому, тобто потокові форми організації робіт. Тому необхідно знати такт випуску, тобто інтервал часу, через який з верстата потокової лінії виходитиме готовий виріб.

Такт випуску також необхідний для визначення продуктивності верстата або потокової лінії. Такт випуску визначається по формулі:

, х

(1.11)

де Fдо – дійсний фонд часу роботи обладнання;

Ппр – програма випуску.



Страницы: Первая | 1 | 2 | 3 | ... | Вперед → | Последняя | Весь текст


Предыдущий:

Следующий: